Сьогодні українська біатлонна команда вступила в боротьбу на XXV зимових Олімпійських іграх. З чим вітаємо всіх любителів цього прекрасного виду спорту!
Перед початком змагань президент Федерації біатлону України Іван Іванович Крулько дав ексклюзивне інтерв’ю biathlon.com.ua: про хвилювання перед Олімпіадою, фінансування, форму, умови на Іграх та інше.
– Добрий день, Іване Івановичу. Розпочалися XXV зимові Олімпійські ігри – головні змагання для більшості спортсменів. Для вас же особисто – це перша Олімпіада в якості президента Федерації біатлону України. Чи відчуваєте ви з цього приводу якесь особливе хвилювання, на кшталт того, що відчувають атлети, які потрапляють туди вперше? Чи все ж для Вас – це звичайний робочий процес, просто з «підвищеною долею відповідальності», як то кажуть?
– Ну, по-перше, дійсно хочеться привітати всіх вболівальників, всіх спортсменів, тренерів з початком Олімпіади. Для когось це дійсно перша Олімпіада і тільки початок спортивної кар’єри на найвищому рівні, для когось це може бути вже остання Олімпіада і хтось вже має за плечима досвід виступів на найвищому рівні змагань. Безумовно, що для мене, як і для будь-якої людини, для будь-якого вболівальника, який дійсно любить спорт, хвилювання є, тому що хочеться добрих результатів від наших атлетів. І я, в першу чергу, хочу побажати цього, щоб вони розуміли, що для них ці змагання є особливими, адже Олімпіада – це один раз на 4 роки. Але ступінь емоційного хвилювання для атлета, хто вкладає в цей спорт частину свого життя, і тих, хто займається більше адміністративною роботою – це, мабуть, не порівнювані речі.
Я хвилююся, я бажаю нашим спортсменам, безумовно, успіху, але я розумію, що ступінь їхнього хвилювання за результат, очевидно, має бути набагато вищий, ніж тих людей, які все таки не будуть на лижах і з рушницею здобувати результати. Хоча, враховуючи, що ми всі вкладаємо дуже багато сил, ресурсу, власного часу, і в тому числі знаходимо фінанси для того, щоб наш улюблений вид спорту процвітав, безумовно, що хвилювання є за результат – це нормально.
– Якщо вже ми заговорили про такий більш емоційний момент – хвилювання перед ОІ, то як із цим справи в нашій збірній наразі? Як би Ви охарактеризували моральний дух у команді? І чи залучалися психологи для налаштування біатлоністів на головні старти?
– Наскільки мені відомо, а я в постійному контакті з нашим тренерським штабом, моральний стан нормальний. Безумовно, хотілося б, щоб наші атлети були в максимальних фізичних кондиціях до Олімпіади. На це і мав бути спрямований весь підготовчий процес. Тільки змагання покажуть, в якому фізичному стані будуть наші біатлоністи. Хотілося б, безумовно, краще, але будемо вболівати за наших атлетів максимально.
Що стосується психологів, то так, у нас був такий досвід роботи з психологами. Хоча мені здається, що в цьому компоненті нам треба підвищувати культуру, і я над цим хотів би працювати, тому що в нас все-таки школа нашої підготовки спортсменів, і тренери достатньо скептично ставляться до роботи психологів. Але в біатлоні все-таки психологія відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки це поєднання і ходу на лижах, і стрільби, а стрільба – це психологія стовідсоткова.
Тому, безумовно, що нам потрібно тут покращувати роботу, і дуже багато залежить, безумовно, від тренера. Якщо тренер здатен в собі поєднати також навики психолога і роботи з атлетом, роботи з спортсменом, то це якраз і може дати результат, коли в ключовий момент спортсмен здатен зібратися максимально і видати свій найкращий результат.
– Останні дві Олімпіади були безмедальними для українського біатлону. Чи відчувається з цього приводу певний «тиск» з боку Міністерства? І які результати загалом там вважатимуться цілком прийнятними? Тільки подіум має вагу чи все ж – просто достойно представити Україну на міжнародній арені?
– Давайте скажемо відверто, що для всіх – федерації, міністерства, для самих спортсменів, для багатомільйонної нашої армії вболівальників, безумовно, що хочеться медалей. Тому що на п’єдесталі тільки три місця. А що означає хороший результат? Якщо говорити про залік, то і шосте місце вважається прийнятним. Але все-таки будь-яке місце, яке нижче третього, яке не є медальним, воно не принесе нам того ступеню задоволення, який би ми хотіли очікувати.
І якщо вже забігати наперед, чи можемо ми претендувати на медалі в біатлоні, то біатлон – це дуже часто буває непередбачуваний вид спорту, який може найсильніших спортсменів залишити без медалей, а хтось, на кого не робиться взагалі ставка, може злетіти на п’єдестал. Я хочу сподіватися, що скажеться робота, яка велася впродовж всієї підготовки до Олімпіади, але і десь зорі, удача будуть поруч з нашими спортсменами, і все-таки вони зможуть це зробити. Це й для них потрібно, тому що призові за медалі в Україні одні з найвищих – те, що гарантує держава. Крім того, ми, як федерація, також оголосили спортсменам про достатньо високі призові за здобуття медального результату. Будемо сподіватися, що ця Олімпіада все-таки стане для нас медальною, і все складеться якнайкраще для наших спортсменів і для нашої команди загалом.
Хотів би ще додати, що якщо подивитися на кількість спортсменів, які представлятимуть Україну на Олімпіаді, а це 46 всього спортсменів, то з них 10 ліцензій здобув біатлон. Це максимальна кількість для біатлону, враховуючи навіть той факт, що виставити виступати на кожній гонці кожна країна може тільки чотирьох спортсменів.
Тому квота в п’ять спортсменок-жінок і в п’ять спортсменів-чоловіків – це, мені здається, такий максимум, який ми змогли зробити. І це вже є престижно для України, що ми входимо в число тих країн, десяти країн світу, які виставили по п’ять спортсменів на Олімпіаду – і в жінках, і в чоловіках.
– Оскільки згадали про Міністерство, то як щодо фінансування ним підготовки нашої команди до Олімпійських ігор? Це питання традиційно цікавить чи не найбільше наших уболівальників. Було профінансовано все в потрібному об’ємі чи довелося залучати також кошти й федерації?
– Давайте скажемо прямо, що ефект завжди має бути спільний. Тому сподіватися на одне джерело коштів не варто, тому що питання підготовки до Олімпіади, питання роботи різних компонентів, які можуть дати результат – це і сервіс, це і тренерський штаб, це лікарі, масажисти – це все разом працює на один результат. Тому те, що міністерство запланувало для підготовки до Олімпіади, воно, в принципі, виконано, більш-менш. Безумовно, завжди хочеться краще, але і ми не сиділи склавши руки.
Федерація і я особисто дуже активно працюємо із залученням спонсорських коштів, з IBU – Міжнародною федерацією біатлону, які теж нам допомагають. І це все разом дає можливість нам працювати над тим, щоб, скажімо, залучати до сервісу іноземних фахівців, які значно покращили, на мою думку, в цьому сезоні стан підготовки лиж. Це стосується додаткових тренувальних зборів, які ми можемо провести, які є потрібними для того, щоб якнайкраще підготуватися до Олімпіади. Наприклад, ми знаємо, що окремі спортсмени в нашій збірні працювали за своїм планом підготовки. І ми пішли на такий ризик для того, щоб створити максимально сприятливі умови для всіх.
Тому давайте не будемо виділяти когось. Я скажу так, що моє завдання як менеджера – забезпечити, щоб кошти, які мають бути спрямовані Міністерством на підготовку, були спрямовані, залучати спонсорські кошти і працювати з IBU для того, щоб отримувати додаткову підтримку і допомогу для України. Тоді це може дати результат спільний.
– Як щодо нової олімпійської форми? Чи подобається вона нашим спортсменам? Чи є вона зручною для біатлону зокрема?
– Якщо говорити про ту форму бігову, в якій наші біатлоністи будуть брати участь в Олімпіаді, то це форма, яку ми закупляли як федерація. Це наш партнер Loeffler, ми вже кілька сезонів з ними працюємо, австрійський бренд, і спортсмени задоволені якістю цієї бігової форми.
Що стосується форми для повсякденного вжитку, яку нам надав Національний Олімпійський комітет, це польський бренд 4F – ну, побачимо, які будуть відгуки. Я бачив цю форму, мені здається, вона є абсолютно придатною для того, щоб її використовувати під час Олімпійських ігор та й після них. Але бігова форма замовлена нами – окремий комплект, виключно для Олімпійських ігор, де не може бути жодних написів спонсорів. Це вимоги Міжнародного Олімпійського комітету.
Крім того, я хотів би сказати, що нам вдалася перша колаборація з українським брендом «Gasanova». Вони зробили парадну форму для біатлоністів, зробили навіть дуже красиву фотосесію – я думаю, багато хто зміг це побачити. Я б дуже мріяв, щоб наші спортсмени виступали в українських брендах. І я буду завжди продвигати нашого національного виробника. Сподіваюся, що прийде момент, коли українські дизайнери будуть одягати наших спортсменів, які представлятимуть Україну на таких змаганнях, як Олімпійські ігри.
– Перейдемо до більш практичних питань. Як пройшов заключний етап підготовки до Ігор? Чи все відбувалося за планом федерації, чи були певні накладки – із забезпеченням, трансферами тощо?
– За моєю інформацією, все відбулося так, як ми і запланували. Тобто, участь в останньому перед Олімпіадою етапі Кубка світу в Нове-Мєсто, в Чехії. І потім вже фінальний збір, який запланували окремо чоловіча, окремо жіноча команди, відбувся за планом. Буквально сьогодні спілкувався з обома тренерами. Начебто, в нас всі тренуються, всі здорові. Єдине, що Христина Дмитренко кілька днів не тренувалася. Є невеличка така застуда, але без температури. Тому, я думаю, що Христина буде готова вже до участі в індивідуальній гонці повноцінно і візьме в ній участь. Але я сподіваюся, що всі наші спортсмени пройдуть Олімпіаду в нормальному здоров’ї, максимальній формі, яка дасть надію сподіватися на результат.
– Які ваші перші враження від організації цих Олімпійських ігор в Італії? Наскільки добре організоване питання заїзду команд, їх розміщення тощо? Чи відчувається певна «нерозбериха» чи все чітко та продумано?
– Мені не вдалося приїхати на відкриття Олімпійських ігор, оскільки я мав інші відрядження, тому я вже приїхав безпосередньо на перші змагання. Але нарікань з приводу розміщення нашої команди не було, тому будемо вважати, що все в нормальному штатному режимі, я тут поки що проблем не бачу. А вже як будуть організовані змагання, це вже ми побачимо безпосередньо під час їх проведення.
Єдине, що кидається в очі, що Олімпіада цьогорічна в Італії не має однієї столиці. Столиць кілька – п’ять, якщо точно. І, відповідно, не має одного селища. Ледь не кожен вид спорту розірваний і живе в різних містах – це є така особливість. І якщо ви звернули увагу на відкритті Олімпіади, в нас була невелика група спортсменів, які представляли Україну. Біатлоністів, зокрема, не було, тому що дуже складно логістично і дуже незручно перевозити спортсменів для того, щоб взяти участь в церемонії відкриття, в той час, коли треба забезпечувати тренувальний процес. Ця особливість є, але, безумовно, ми розуміємо, що це пов’язано з різними аренами, і в тому числі і фінансовими спроможностями, щоб побудувати в одному місті всю інфраструктуру. Це неможливо зараз. Тому є така особливість, але я сподіваюся, що це не вплине негативно на якість проведення змагань.
– Уся наша команда в повному складі вже перебуває в олімпійському селищі. Які умови там створені для спортсменів загалом та як розміщено українську збірну зокрема? Нарікань немає на даний момент?
– Нарікань немає. Є певні особливості – скажімо, на звичному Кубку світу з біатлону, чи на Чемпіонаті світу, який відбувається в Антерсельві, наприклад, можна доїхати своїм транспортом безпосередньо до місця проведення змагань, до стадіону. То зараз надали організатори один день, коли все треба було туди звезти, вакс-кабіни, і потім вже транспортування відбувається тим транспортом, який надає Міжнародний Олімпійський Комітет. У цьому плані є такі особливості, але нічого. Всі в рівних умовах, не тільки ми, але й всі інші збірні, тому будемо підлаштовуватися під той формат і ті можливості, які є.
А що стосується проживання спортсменів, то всі місця для проживання були запропоновані МОКом, їх Національний Олімпійський Комітет бронював, і ми, як Федерація біатлону, прийняли ті умови, які нам були запропоновані, і інших можливостей там, власне, і не було. Я думаю, що умови будуть на належному рівні, і харчування на належному рівні для того, щоб спортсмени не думали про якісь побутові речі, а були заряджені на виступи, на змагання.
– Ми пам’ятаємо, що вже бували випадки невдоволення спортсменів запропонованим харчуванням в олімпійських їдальнях в минулі роки. Як із цим справи в Мілан-Кортіна 2026?
– Обіцяю вам спеціально поцікавитися в спортсменів, чи добре їх годують. Тому що я харчуватися в олімпійському селищі не буду (посміхається), тому і не можу сказати, як там це організовано. Я ще раз хочу сказати, що в мене є відчуття, що все-таки в Італії це питання буде організовано на кращому рівні, ніж це було, зокрема, на тих Олімпійських іграх, коли були нарікання. Вони, нагадаю, відбувалися в Китаї, а до того відбувалися в Південній Кореї. Можливо, там були якісь нюанси. Думаю, що все-таки італійська кухня буде звичною і доброю для наших спортсменів. Але я обов’язково у них перепитаю, чи все їм підходить, коли зможу їх побачити, а це вже буде безпосередньо на Олімпійському стадіоні, де будуть проходити Олімпійські ігри.
– Ви будете присутніми на Олімпіаді постійно чи плануєте відвідувати в період якихось окремих стартів?
– Я відвідаю не всі змагання. Постараюся на окремих стартах, зокрема на біатлоні, бути особисто присутнім. Крім того, в рамках цих Олімпійських ігор у мене заплановані ще кілька важливих зустрічей з Міжнародною федерацією біатлону. Для президентів федерації буде запланований окремий захід, дуже важливий, де ми поговоримо про майбутнє. І, зокрема, в цьому році відбудеться конгрес IBU, де будуть вибори, керівництво, і про це, я думаю, вже будемо вести відповідні дискусії.
Крім того, в мене ще заплановані кілька окремих зустрічей, які я не хочу зараз анонсувати, але які будуть важливими, я сподіваюся, для розвитку нашого біатлону в майбутньому, оскільки тут присутня велика кількість менеджерів, тренерів, функціонерів. І я хочу дуже якісно провести цей час для того, щоб напрацювати вже щось для наступного сезону стосовно посилення для українського біатлону.
– В яких саме гонках особисто Ви бачите найбільші шанси для нас посісти якомога вищі місця? І кому з наших біатлоністів та біатлоністок це найбільше під силу, як на Вашу думку?
– Я хотів би сподіватися, що в нас будь-хто може вистрелити, але давайте дивитися відверто. Традиційно те, в чому ми можемо бути сильними і де можемо претендувати на успіх – це естафети. Будемо сподіватися, що лідери нашої команди, а зараз в нас є сподівання більше в чоловічій команді, зможуть себе показати і в індивідуальних гонках. Я сподіваюся на виступи і Дмитра Підручного, і Віталія Мандзина. Дали можливість і підключили до Олімпіади, до команди, молодь. Свій шанс отримав Богдан Борковський в чоловічій команді, в жіночій команді Олександра Меркушина і Олена Городна. Для молодих спортсменів, для Борковського, Мандзина, Городної, Меркушиної – це перша Олімпіада в їхньому житті, і буду сподіватися, що не остання. Але давайте не будемо скидати з рахунків наших досвідчених спортсменів і спортсменок. Для Юлії Джими, зокрема, це вже четверта Олімпіада. І я сподіваюся, що досвід, як і для Дмитра Підручного, якраз дозволить їм показати свій найкращий потенціал. І це може призвести до позитивного результату.
– І оскільки щойно говорили про перспективи українців на цій Олімпіаді, то давайте завершимо розмову майбутнім більш віддаленим – юніорською збірною. Відносно нещодавно завершився Юніорський чемпіонат Європи, звідки Україна привезла золото, срібло та бронзу. Особливо яскраво себе проявляють наші юніорки, які тренуються під керівництвом Оксани Хвостенко, які й на етапах Юніорського кубка IBU вже неодноразово виборювали медалі цього сезону. Уболівальники не натішуться цим успіхам. А як, на Вашу думку, вони – наше наступне «золоте» олімпійське покоління?
– Безумовно, що ми маємо сподівання на те, що ці молоді українські спортсменки себе дуже добре покажуть в дорослому віці. Власне, для того і відбувається їхнє зростання, тренування, і ми вкладаємо в їхній майбутній результат максимально зусиль.
Бувають моменти, коли на юніорському рівні виступають дуже добре спортсмени і спортсменки, а в дорослому віці вже чи на дорослому рівні не все так виходить. Але я хочу якраз сподіватися, що Оксана Хвостенко здатна буде підвести молодь до участі на найвищому рівні.
І якщо проаналізувати навіть цей сезон, то ми надаємо можливість юніоркам стартувати на Кубках IBU або стартувати на Чемпіонаті Європи дорослому, щоб вони здобували необхідний досвід. І щоб відчували якраз рівень тих спортсменів, з якими їм вже з наступного сезону доведеться пробувати боротися, і, я сподіваюся, на рівних.
Так, я вважаю, що майбутнє українського біатлону зокрема, воно має всі передумови для оптимізму. Тому що навіть серед нинішньої команди, яка поїхала на Олімпіаду, є ще сьогоднішні юніорки. І до них, я сподіваюся, додасться оця чудова команда, яку тренує Оксана Хвостенко. І які, на мою думку, мають шанси досягти найвищих висот. І сподіваюся, що Олімпіада 2030 року – це вже буде їхня Олімпіада.
– Дякую за розмову. Бажаю гарного самопочуття, чудової фізичної форми та позитивного настрою нашій команді на Олімпійських іграх!
Спілкувалася Вікторія Родічева
